Регулювання обертів холостого ходу: інжектор та карбюратор
12.06.2023
Реклама наших партнерів
Бензинові двигуни можуть бути обладнані карбюраторною або інжекторною системою паливоподачі. У випадку з карбюратором добре відомо, що в процесі експлуатації даної системи необхідне періодичне регулювання холостих оборотів. Що стосується інжектора, така система живлення працює під управлінням ЕБУ, тобто виключається необхідність додаткового налаштування.
Однак на практиці ситуація дещо інша, оскільки досить часто виникає необхідність відрегулювати обороти холостого ходу на інжекторі. Неполадки проявляються у вигляді нестійкої роботи ДВЗ на холостому ходу, оберти плавають, двигун може глухнути після запуску, перевитратити паливо у разі завищених обертів ХХ тощо.
Далі ми поговоримо про те, як здійснюється регулювання обертів холостого ходу двигуна на інжекторному та карбюраторному двигуні, а також розглянемо особливості та нюанси виставлення холостих оборотів на моторах із зазначеними системами подачі палива.
Як відрегулювати обороти холостого ходу на карбюраторі
Почнемо з більш простої системи дозування. Головним плюсом карбюратора заслужено вважається можливість швидкого обслуговування пристрою своїми руками, використовуючи мінімальний набір підручних інструментів.
Для регулювання холостих обертів у цьому випадку потрібно мати кілька ключів та викруток. Головним завданням буде виставляти такі оберти, коли двигун здатний стабільно працювати, при цьому частота обертання колінвала буде мінімально можливою для стійкої роботи агрегату.
Давайте розглянемо регулювання з прикладу карбюратора Солекс. Насамперед, бажано мати тахометр, який допоможе визначити частоту обертання колінвала. На деяких автомобілях такий пристрій може бути конструктивно, тоді як на інших входить у штатну комплектацію і знаходиться на приладовій панелі.
Якщо тахометра немає, краще підключити окремий прилад, що дозволить найбільш точно виставляти оберти. У деяких випадках можна виставити холостий хід без тахометра, орієнтуючись тільки на роботу ДВЗ в цьому режимі за зовнішніми ознаками. Мінусом можна вважати те, що зазвичай не вдається виставити ХХ якнайточніше. Також для налаштування потрібно мати плоску викрутку. Викрутка буде потрібна для того, щоб крутити гвинт якості паливної суміші.
- Отже, перед початком маніпуляцій із карбюратором двигун необхідно прогріти до робочої температури.
- Потім потрібно до упору втопити «підсмоктування», повітряна заслінка повинна знаходитися в повністю відкритому положенні.
- Далі двигун глушиться, після чого на машинах без тахометра слід здійснити підключення зовнішнього пристрою згідно з інструкцією та рекомендаціями.
У деяких випадках можна використовувати мультиметр-тестер. Плюсовий вихід підключається до виходу на котушці запалювання, мінусовий приєднується на масу.
- Тепер двигун можна завести, після чого потрібно включити габарити, дальнє світло, виставити максимальні оберти вентилятора внутрішньосалонного обігрівача, електрообігрів стекол і т.д. Інакше кажучи, необхідно задіяти енергоспоживачі. Після цього можна переходити до налаштування холостого ходу на карбюраторі.
Як правило, для більшості систем даного типу число холостих оборотів становить 750 - 800 об/хв. Виходить, необхідно виставити холостий хід у заданих рамках, причому ДВЗ має працювати стійко.
Для цього на Солекс потрібно обертати регулювальний гвинт, який відповідає за кількість паливно-повітряної суміші. Після закінчення колінвал повинен обертатися з частотою 750 - 800 об/хв. Однак у багатьох випадках у цьому регулювання не закінчується.
Справа в тому, що якщо регулювати ХХ лише гвинтом кількості суміші, тоді в ряді випадків не виходить виставити потрібні обороти. З цієї причини додатково потрібне підстроювання гвинта якості суміші.
На вказаному гвинті може стояти окрема заглушка із пластику, яку доведеться зняти. Зробити це можна шляхом проколу заглушки шилом, після чого в отвір просовується металевий гачок для вилучення. Також можна вкрутити в заглушку саморіз, після чого без особливих труднощів витягнути елемент.
Перед початком регулювань ХХ гвинтом якості слід перевірити правильність виставлення запалення (момент запалювання, кут випередження запалення), стан свічок запалювання та свічкових бронепроводів. Також потрібно виключити можливість стороннього підсмоктування повітря. Паралельно потрібно бути готовим до того, що регулювання потрібно повторювати кілька разів до отримання необхідного результату.
Весь процес виглядає так:
- На початку слід обертати гвинт якості плоскою викруткою так, щоб обороти колінвала зростали до максимуму. Для цього необхідно крутити гвинт акуратно за годинниковою стрілкою або проти годинникової стрілки. Головне, знайти таке положення гвинта, коли обороти ХХ максимальні. Це можна визначити за тахометром або орієнтуватися на слух (за відсутності приладів для визначення частоти обертання колінвала).
- Тепер можна починати крутити гвинт кількості суміші, домагаючись того, щоб оберти знаходилися на позначці 900 об/хв. Закручування гвинта за годинниковою стрілкою призводить до того, що дросельна заслінка першої камери карбюратора відкривається, в результаті обороти двигуна зростають.
Якщо гвинт викручувати проти годинникової стрілки, тоді заслінка прикривається, оберти зменшуватимуться. Виходить, необхідно знайти таке положення регулювального гвинта кількості суміші, при якому оберти знаходяться на позначці 900 об/хв.
- Виставивши оберти, переходимо до гвинта якості. Вказаний гвинт закручується так, щоб отримати 750-800 об/хв. Якщо відразу не вдалося досягти потрібного показника, слід повторити процедуру налаштування з самого початку.
Додамо, що при встановленні позаштатного карбюратора на двигун або у разі ремонту карбюратора (прочищення, заміна гвинтів, жиклерів) перед початком регулювань слід спочатку повністю закрутити гвинт якості за годинниковою стрілкою, після чого відпустити його назад на 3 або 4 обороти. Тільки після цього можна переходити до подальших налаштувань.
Додаткові рекомендації щодо налаштування ХХ на карбюраторі
Після того, як процес налаштування закінчився, слід перевірити роботу двигуна не тільки на ХХ, але і з урахуванням інших режимів. Це означає, що набір обертів при різкому чи плавному натисканні на педаль газу має відбуватися рівно, без збоїв та провалів. Також двигун не повинен глухнути після того, як педаль акселератора різко відпустити.
Будь-які провали чи паузи є приводом для того, щоб повторити налаштування. Насамперед слід повернутися до регулювання якості суміші, збагачуючи суміш гвинтом якості. При такому збагаченні можна підняти оберти до позначки 900 об/хв. Варто зазначити, що якісне та точне налаштування дозволяє знизити загальну токсичність вихлопних газів карбюраторного ДВЗ.
У ряді випадків виникає ситуація, коли гвинтами якості та кількості суміші не вдається відрегулювати холості обороти (немає явної чіткої реакції двигуна на обертання гвинтів або зазначені реакції зовсім відсутні). Це вказує на проблему, коли пальне потрапляє в камеру карбюратора і двигун працює, але надходження суміші відбувається не через систему холостого ходу.
Така проблема може виникати в тому випадку, коли електромагнітний клапан карбюратора закручений не до кінця. Також може бути недостатньо надійно встановлена заглушка вказаного клапана. В результаті пальне проходить повз жиклера холостого ходу, який встановлений у даному клапані або його заглушці. Ще жиклер ХХ може бути підібраний неправильно, мати надто великий отвір тощо.
Щоб це перевірити, знадобиться на працюючому двигуні відключити провід від електромагнітного клапана. У нормі двигун має глухнути. Якщо цього не відбувається і мотор далі працює, тоді діагностики потребує сам клапан. Якщо проблем із клапаном не виявлено, тоді потрібно виставити рівень палива в камері поплавця, а також перевірити голчастий клапан. Потім налаштування карбюратора слід повторити.
Також відзначимо, що іноді домогтися правильної роботи на всіх режимах двигуна все одно не вдається. Іншими словами, після виставлення холостих оборотів проблеми починаються на перехідних режимах, при різких прискореннях і т.п. В цьому випадку може знадобитися доробка або тюнінг карбюратора. Іноді проблему вдається вирішити лише заміною дозуючого пристрою більш відповідний чи справний аналог.
Регулювання інжекторного двигуна та холостий хід
На моторах з інжекторною системою подачі палива, як правило, несправності виявляються не відразу і мають поступово прогресувати. Зазвичай водій зауважує, що машина починає із затримками реагувати на педаль газу, обороти скачуть на холостому ходу, збільшується витрата бензину, двигун втрачає потужність, силовий агрегат може не рівно працювати на різних режимах і т.д.
До таких симптомів можуть призводити різні несправності, тому необхідно проводити комп'ютерну діагностику двигуна, перевіряти датчики ЕСУД, виключити підсмоктування повітря і загальні проблеми сумішоутворення (збіднена і збагачена суміш), забруднення форсунок та інші причини. У тому випадку, коли інших відхилень не виявлено, потрібне регулювання інжектора. Почнемо із регулювання холостого ходу на інжекторному двигуні.
Насамперед, потрібно починати з перевірки регулятора холостого ходу (РХХ). Такий регулятор є кроковим електродвигуном із спеціальною конусною голкою. Завданням РХХ є регулювання подачі повітря під управлінням ЕБУ для підтримки холостих оборотів. Несправності РХХ стають частою причиною плаваючих оборотів двигуна на холостому ходу.
Для регулювання холостого ходу на інжекторі слід:
- відключити клеми АКБ та провести демонтаж регулятора холостого ходу;
- потім проводиться очищення настановного отвору РХХ за допомогою стиснутого повітря;
- тепер можна розібрати регулятор ХХ, після чого проводиться перевірка напрямної його втулки. Якщо втулка зношена, елемент потрібно змінювати;
- також потрібно перевірити голку. Не допускається наявність вироблення, пошкоджень чи інших дефектів. При виявленні відхилень голку РХХ слід замінити;
- далі за допомогою тестера перевіряються обмотки регулятора, за потреби очищаються контакти;
- після закінчення процесу діагностики та очищення пристрій ставиться назад, після чого оцінюється робота двигуна на холостому ході та інших режимах.
Додамо, що ряд проблем з холостим ходом може виникнути і після чищення дросельної заслінки, яку на багатьох автомобілях потрібно не тільки правильно чистити, але ще й навчати. Якщо ви не знаєте, як почистити та відрегулювати дросельну заслінку, рекомендуємо прочитати про це у нашій окремій статті.
Також відзначимо, що на регулювання інжектора та роботу системи живлення можна впливати програмно, тобто підключаючи діагностичне обладнання зі спеціальними встановленими програмами до ЕСУД через OBD роз'єм. Після підключення можна оцінити багато параметрів роботи систем двигуна в режимі реального часу, рахувати, розшифрувати та скинути можливі помилки.
На інжекторі можливі й глибші доопрацювання, які передбачають внесення ряду змін до прошивки ЕБУ. Ця процедура добре відома під назвою чіп-тюнінг двигуна. Таке налаштування дозволяє змінити заводську прошивку, адаптувати блок керування під конкретного водія та його потреби (виставити оберти ХХ, змінити паливні карти та вплинути на сумішоутворення, запалення тощо).
Що в результаті
Як видно, самостійні доробки та налаштування карбюратора цілком можливі в умовах гаража. Що стосується інжектора, своїми руками пересічний автовласник без достатнього досвіду може тільки перевірити РХХ і очищення пристрою, здійснити діагностику деяких датчиків ЕСУД, а також зчитати і скинути помилки за наявності адаптера OBD2.
Важливо розуміти, що інжектор спочатку не передбачає будь-яких втручань та додаткових налаштувань, тобто будь-які збої в роботі системи є наслідком будь-яких несправностей. При цьому можливість налаштовувати інжекторне упорскування є, але такі дії вимагатимуть спеціальних програм, обладнання та досвіду.
Врахуйте, будь-які спроби непрофесійного втручання у прошивку ЕБУ можуть призвести як до виходу контролера з ладу, так і до наслідків самого двигуна. З цієї причини проводити регулювання та налаштування інжектора слід лише в особливих випадках, довіряючи роботу виключно кваліфікованим фахівцям.
Коментарі
Поки немає коментарів